Як зробити першу діораму для збірної моделі: від ідеї до готової сцени

Танк на полиці — це модель. Той самий танк, що вгруз у весняну багнюку біля зламаного паркану, а поруч механік витирає руки ганчіркою, — це вже історія. Діорама перетворює збірну модель на сцену, яку хочеться роздивлятися: що тут сталося, що буде далі. Добра новина: для першої діорами не потрібні ні майстерня, ні дорогі матеріали. Нижче — як зробити діораму від ідеї до готової сцени, з акцентом на масштаб 1/35, але більшість прийомів працює і для 1/48, і для 1/72.

Діорама, віньєтка і підставка: у чому різниця

• Діорама — модель разом з оточенням і сюжетом: місцевість, предмети, часто фігури. Глядач бачить не машину, а момент.
• Віньєтка — мінісцена на невеликій основі: одна машина або кілька фігур, один епізод. Часто кругла чи овальна.
• Підставка з ґрунтом — модель на клаптику місцевості без сюжету. Вже краще, ніж гола полиця, але історії тут немає.

Межі між ними умовні, і моделісти проводять їх по-різному. Для першої роботи найкраще підходить віньєтка або маленька діорама з однією машиною: всі етапи ті самі, а помилки обходяться дешевше. Готові набори й матеріали зібрані в розділі «Діорами».

Спершу сюжет, потім клей

Найчастіша причина нудної діорами — її почали з основи, а не з ідеї. Перш ніж різати пінопласт, дайте відповідь на три питання: де (поле, вулиця, ліс, аеродром), коли (пора року, погода, рік) і що відбувається. Сюжет може бути зовсім простим: екіпаж міняє трак, бронетранспортер застряг на польовій дорозі, технік оглядає шасі літака перед вильотом. Головне — одна думка. Три історії на одній основі глядач не прочитає.

Порада моделістів: перед роботою зберіть кілька фото справжньої місцевості, яку зображуєте. Помітите речі, які не спадають на думку за столом: трава росте вздовж парканів і між камінням, а не на втоптаній колії; калюжі збираються в коліях; бруд на машині найгустіший унизу, біля коліс.

Розмір основи і масштаб

Масштаб 1/35 означає, що 1 см моделі відповідає 35 см у реальності. Звідси кілька корисних цифр (простий перерахунок):

← Гортайте таблицю вбік →

Остання колонка найважливіша для природних матеріалів. Звичайна галька завбільшки 1 см у 1/35 — це валун у третину метра. Тому пісок і каміння для діорами просівають і беруть різні фракції, а не те, що трапилось під ногами.

Порада щодо розміру: лишайте від машини до краю основи кілька сантиметрів з кожного боку. Завелика основа дає порожнечу, яку доведеться чимось заповнювати; замала — тісноту, ніби модель поставили на підставку для чашки. Перед покупкою основи розкладіть на столі модель і фігури й подивіться, скільки місця їм справді потрібно.

Усі елементи сцени мають бути одного масштабу. На упаковках аксесуарів і рослинності його зазвичай пишуть: наприклад, DAN Models позначає свої набори листя як 1:32 / 1:35.

Композиція: чотири прийоми

Ці прийоми добре знайомі художникам і фотографам. Вони не обов'язкові, але саме вони відрізняють «модель на дощечці» від сцени.

1. Не по центру. Машина рівно посередині виглядає як експонат. Зсуньте головний об'єкт ближче до однієї третини основи.
2. Діагональ. Поставте машину навскіс до країв основи. Діагональ дає рух, паралель — стоянку.
3. Трикутник. Три точки уваги різної висоти: машина, фігура, дерево або стовп. Погляд ходить між ними й не зісковзує з основи.
4. Високе — ззаду. Високі елементи — будинок, дерево, стіна — ставте на задньому плані чи збоку, щоб вони не затуляли головне з основної точки огляду.

Основа: з чого будувати

Підставка. Підійде дерев'яна дощечка, обрізок меблевого щита чи рамка від фото. Порада: бічні грані пофарбуйте в чорний або темний колір, а ґрунт не доводьте до самого краю — так робота виглядає завершеною.

Рельєф. Справжня земля рідко буває пласкою, як стіл. Горбик, кювет чи колія дають сцені глибину. Рельєф моделісти найчастіше формують з екструдованого пінополістиролу (щільний будівельний утеплювач) або пінокартону: вони легкі, ріжуться ножем і шліфуються. Застереження з досвіду: розчинники — нітрофарби, ацетон, багато аерозольних фарб — роз'їдають пінополістирол, тому його закривають шпаклівкою чи пастою, а вже потім фарбують.

Ґрунт. Два шляхи. Перший — саморобна суміш: клей ПВА, просіяний пісок, дрібне каміння, трохи гіпсу чи шпаклівки для густоти. Другий — готові текстурні пасти. Наприклад, Tamiya описує свою Diorama Texture Paint (Soil Effect) як фарбу на водній основі пастоподібної консистенції зі спеціальними частинками смоли, якій можна надати форму до висихання; флакона 100 мл, за даними виробника, вистачає на один шар площею з аркуш B4, а сохне вона 4–5 годин. Tamiya радить робити основу з пінопласту або дерева, наносити її шпателем, а поверхню для реалістичності ворушити старим пензлем.

Каміння й дрібниці. Кілька каменів різного розміру, обрізки гілок, старі дошки, мішки з піском, ящики, дорожній знак — і порожня ділянка оживає. Готові аксесуари для 1/35 зібрані в розділі «Аксесуари та матеріали для діорам», а стіни, руїни й будівлі — у «Будинки і будівлі».

Фарбування ґрунту: темна основа, світлі верхівки

Справжня земля ніколи не буває одного кольору. Прийом, з якого починає більшість моделістів:

1. Темна основа. Весь ґрунт — темно-коричневим. Фарба має затекти між піщинками.
2. Сухий пензель. Світлішим відтінком, майже сухим пензлем, легко пройтися по верхівках. Рельєф одразу проявиться.
3. Змивка. Темна змивка в западинах, коліях і навколо каменів додає глибини.
4. Пил. Пігменти — сухий порошок кольору землі чи пилу — на дороги й місця, де найбільше ходять.

Сухий пензель, як його роблять моделісти: наберіть трохи фарби, витріть пензель об серветку майже досуха й легкими швидкими рухами пройдіться впоперек рельєфу. Фарба лишиться лише на виступах і піщинках, а западини залишаться темними. Для цього беруть старий або недорогий пензель: такий прийом швидко зношує ворс.

Порада: каміння фарбуйте не в чистий сірий, а в кілька близьких відтінків.

Трава, кущі й листя

Статична трава — короткі волокна, які наносять на шар клею. Щоб вони стали сторч, а не лягли, моделісти використовують електростатичний аплікатор або просто струшують траву з ситечка й легко здувають. Є й пастоподібні варіанти: Tamiya, наприклад, випускає Diorama Texture Paint (Grass Effect) — фарбу на водній основі з кольоровими волокнами 5 мм, яку наносять шпателем, а для реалістичнішого вигляду додають потроху зубочисткою.

Пучки трави (туфти) — готові кущики, які ставлять поштучно. Порада: садіть їх групами, біля каміння, стін і стовпів, а не рівним килимом. Трава рідко росте посеред дороги, зате охоче — там, куди не ступає нога. Пучки можна зробити й самому зі старого пензля — про це наша стаття «Трава для діорами своїми руками».

Кущі й листя. Для великих рослин — папороті, лопухів, пальм — є готові набори листя, які гнуть і фарбують. Опале листя моделісти часто роблять з подрібненого справжнього сухого листя, просіяного через сито. Готова рослинність — у розділі «Рослинність і рослини для діорам».

Вода: коротко

Калюжа в колії чи невеликий струмок — найпростіший спосіб «оживити» ґрунт. Порада: дно фарбують темнішим, ніж ґрунт навколо, — так з'являється глибина. Для самої води є кілька матеріалів. Vallejo описує Still Water як прозорий самовирівнювальний матеріал, який легко розтікається навіть по нерівній поверхні; його можна тонувати під зеленувату чи каламутну воду, а рух на поверхні додати шаром Transparent Water Gel. Виробник радить наносити його шарами не товщими за 3 мм, щоб під час висихання не з'явилися тріщини чи бульбашки. Для першої діорами вистачить калюжі: тонкий шар не вимагає бортиків і досвіду з двокомпонентною смолою.

Техніка на діорамі: посадка, сліди, бруд

Справжня машина важить тонни й продавлює ґрунт. Модель, яка просто стоїть на ньому, виглядає «приклеєною зверху» — це видно навіть недосвідченому оку. Що роблять моделісти:

• Посадка. Гусениці чи колеса мають трохи заглибитись у ґрунт. Tamiya на сторінці своєї пасти радить ставити модель на висохлий ґрунт. Моделісти в такому разі часто лишають заглибини під гусеницями, а після встановлення моделі підмазують навколо свіжу суміш.
• Сліди. Колію прокатують по сирому ґрунту запасним траком чи колесом з того самого набору. Сліди мають вести туди, звідки машина приїхала.
• Бруд одного кольору. Головне правило: бруд на машині — тієї самої фарби, пігментів чи суміші, що й ґрунт. Найбільше бруду — на ходовій і нижній частині корпусу, вище його менше.

Фігури: як оживити сцену

Фігура найшвидше оживляє діораму: вона одразу показує масштаб і задає сюжет: механік з ключем, командир з картою, солдат, що ділиться водою. Кілька порад:

• Поза розповідає історію. Фігури, що стоять струнко й дивляться на глядача, сцену вбивають. Нехай вони щось роблять: говорять, показують, тягнуть, працюють.
• Погляди ведуть око. Якщо фігури дивляться на головний об'єкт чи одна на одну, погляд глядача піде туди ж.
• Ноги в ґрунті. Фігуру ставлять на штифт з дроту і трохи «втоплюють» підошви, інакше вона висить над землею.
• Один масштаб і один стиль. З досвіду моделістів, фігури різних виробників навіть у тому самому масштабі бувають різного зросту, тож примірте їх поруч до фарбування.

Фігури солдатів, цивільних і екіпажів для 1/35 — у розділі «Фігури і військова мініатюра». Як клеїти деталі зі смоли чи фототравлення, які часто трапляються в наборах для діорам, — у статті «Клей для збірних моделей».

Що потрібно для першої віньєтки

Мінімальний перелік для невеликої сцени з однією машиною — порада, а не обов'язковий список:

• Основа: дерев'яна дощечка чи рамка і шматок пінополістиролу або пінокартону.
• Ґрунт: ПВА, просіяний пісок, дрібне каміння або готова текстурна паста.
• Фарби: темно-коричнева, світліша земляна, сіра для каміння і старий пензель для сухого пензля.
• Змивка й пил: темна змивка для западин і пігменти для пилу.
• Зелень: статична трава або пучки, кілька готових рослин.
• Дрібниці: ящики, мішки чи знак з аксесуарів для діорам.
• Головне: модель і одна-дві фігури того самого масштабу.

Типові помилки першої діорами

← Гортайте таблицю вбік →

Усе в таблиці — поради з досвіду моделістів.

Чекліст першої діорами

• Сюжет одним реченням: де, коли, що відбувається.
• Модель і фігури розкладені на столі, розмір основи підібраний під них.
• Композиція: не по центру, діагональ, три точки уваги, високе — ззаду.
• Рельєф з пінополістиролу закритий шпаклівкою чи пастою.
• Ґрунт і каміння у правильному масштабі.
• Фарбування: темна основа → сухий пензель → змивка → пил.
• Трава групами, не килимом.
• Техніка «посаджена», сліди ведуть звідкись, бруд кольору ґрунту.
• Фігури зайняті справою й дивляться на головне.
• Бічні грані підставки охайні.

Часті питання

Що таке діорама в моделізмі?

Це збірна модель разом з оточенням і сюжетом: місцевістю, предметами, часто фігурами. Невелику сцену з одним епізодом називають віньєткою.

З чого зробити основу для діорами?

Підставка — дерев'яна дощечка чи рамка, рельєф — екструдований пінополістирол або пінокартон, поверх — шпаклівка чи текстурна паста. Розчинникові фарби по відкритому пінополістиролу не наносять.

Чим зробити землю на діорамі?

Сумішшю ПВА з просіяним піском і дрібним камінням або готовою текстурною пастою. Потім ґрунт фарбують: темна основа, сухий пензель, змивка, пігменти.

Як зробити траву для діорами?

Статичною травою на клей, готовими пучками або саморобними пучками зі старого пензля. Траву садять групами й кількома відтінками.

Як зробити воду на діорамі?

Дно фарбують темніше, ніж ґрунт, а воду заливають спеціальним матеріалом. Vallejo, наприклад, радить наносити Still Water шарами не товщими за 3 мм.

Якого розміру робити діораму 1/35?

Від розміру моделі й сюжету. Машина 7 м у 1/35 — це 20 см, людина — 5 см. Порада: лишіть кілька сантиметрів від машини до країв і перевірте розмір, розклавши модель і фігури на столі.